Історія книгозбірні та її приміщення

Сталінська окружна центральна бібліотека (тепер КЗК – Донецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. Н. К. Крупської) була створена відповідно до рішення Президії Сталінського окружного виконавчого комітету від 2 серпня 1926 р. для забезпечення культурних потреб мешканців міста. Розпочала свою діяльність головна книгозбірня Донеччини 1 грудня 1926 р. Бібліотечне зібрання складалося з книжкових фондів бібліотек клубу ім. Енгельса, ділового клубу, комуністичної бібліотеки та нараховувало близько 18 тис. примірників. Першим директором бібліотеки став відповідальний секретар клубу ім. Енгельса, який організував при клубі бібліотеку, Борис Соломонович Абугов. Працювала бібліотека тільки у вечерні години (з 17 до 21 год.), у середньому в день читальню відвідували 150–200 читачів.

Після створення Донецької області у 1932 р. бібліотеку було реорганізовано в обласну. Ім’я Н. К. Крупської бібліотека носить з 1936 року, що відомо з друкованих джерел, але документального підтвердження факту присвоєння немає.

Під час Великої Вітчизняної війни та окупації міста бібліотека не зупиняла обслуговування читачів. В Державному архіві Донецької області зберігаються формуляри читачів бібліотеки 1942–1943 рр.

1960–1990 рр. стали періодом становлення книгозбірні як наукової установи, перетворення її на потужний автоматизований інформаційний, просвітницький, культурний, науково-методичний центр, оснащений сучасними технологіями.

З 1992 року розпочато автоматизацію бібліотечних процесів. Основу технічного забезпечення автоматизованої системи бібліотеки складає мережа на базі 150 персональних комп'ютерів. Майже всі бібліотечні процеси: починаючи з запису користувачів, формування фонду до обслуговування – здійснюються в автоматизованому режимі, використовуючи програмне забезпечення «Unilib». Бібліотека формує електронний каталог та «Електронну бібліотеку Донеччини», веде власний сайт, який вміщує оперативну інформацію про діяльність книгозбірні та її фонди.

Стратегічним напрямком в роботі бібліотеки є проектна діяльність. За період 1998–2012 рр. фахівцями бібліотеки було розроблено ряд успішних інноваційних проектів та отримано від міжнародних організацій гранти на їх реалізацію на суму понад 350 тис. доларів США.

До послуг користувачів головна книгозбірня Донеччини пропонує універсальний документний фонд на різних носіях з усіх галузей знань, який нараховує понад 1,6 млн пр. документів та надає доступ до світових інформаційних ресурсів. Виконуючи при цьому своє основне завдання оперативного і максимально повного задоволення інформаційних потреб науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, чим сприяє піднесенню науково-економічного потенціалу області.

Щороку бібліотеку відвідують понад 200 тис. користувачів, яким видається близько 1 млн пр. документів.

Бібліотека є осередком культурного життя регіону, центром духовного відродження національної самобутності етносів Донеччини. Для задоволення культурних і естетичних потреб користувачів бібліотеки, мешканців і гостей міста бібліотека організовує і проводить комплекс масових заходів.

Як науково-методичний центр бібліотека прогнозує розвиток бібліотечної справи в області, надає практичну допомогу бібліотекам, підвищує кваліфікацію бібліотекарів.

Книгозбірня – є комунальним закладом культури, який заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні Донецької обласної ради.

Інформація про приміщення бібліотеки

Клуб ім. Ф. Енгельса (колишній театр братів Тудоровських). Фото поч. 1920 р

У 1926 р. у приміщенні клубу ім. Ф. Енгельса (колишній театр братів Тудоровських) під бібліотеку було виділено декілька кімнат. Фактів про історію будівлі мало, але за припущеннями краєзнавців її було зведено у 1904 р. Побудували театр брати Тудоровські, купці єврейського походження, які займалися в Юзівці (тепер м. Донецьк) взуттєвим бізнесом. Будинок в стилі модерн на початку ХХ ст. був одним з найулюбленіших місць юзівського бомонду. З 70-х р. ХХ ст. в ньому розміщується Донецький державний економіко-технологічний технікум.

Із початку існування читальні, приміщення не відповідало масштабам її роботи. Тому у 1927 р. завідувач бібліотеки на засіданні міськради Сталінського округу порушив питання щодо нового приміщення для бібліотеки.

За роки свого існування бібліотека не раз змінювала адресу розташування. На початку 1930-х рр. вона переїхала у будинок на вул. Новомартенівську (нині вул. Постишева), де займала частину кімнат на другому поверсі будівлі. У 2007 р. будівля була зруйнована, на її місці побудовано торговельний центр.

І хоча на той час у Донбасі пріоритетним було промислове будівництво, вже у 1933 р. було порушено питання про будівництво культурних закладів, зокрема обласної бібліотеки. У 1935 р. було затверджено місце будівництва, а у наступному році – закладено фундамент будівлі.

Восени 1936 р. бібліотека знов змінила адресу, цього разу бібліотеці було надано 5 кімнат у напівпідвальному приміщенні колишнього магазину на Пролетарському проспекті (нині просп. Маяковського).

Сталінська бібліотека увійшла до переліку найважливіших об’єктів соціально-культурного будівництва Донецької області за 1936 р. Зведення книгозбірні здійснювалося за проектом архітектора Харківського інституту «Гипроград» Еммануїла Львовича Гамзе. Але, через відсутність коштів та матеріалів, будівництво йшло дуже повільно. Зі спогадів ветеранів відомо, що актив читачів бібліотеки у 1937 р. написав листа Н. К. Крупській із проханням посприяти прискоренню будівництва книгозбірні.

Будівля Сталінської обласної бібліотеки ім. Н. К. Крупської. Фото початку 1940-х рр.

У вересні 1939 р. було побудовано одне крило будівлі (нині у цій частині розташована Донецька обласна дитяча бібліотека ім. С. М. Кірова), в якому розташувалася книгозбірня та почала обслуговувати читачів. Решту приміщень продовжували будувати. Із початком Другої світової війни будівництво було призупинено та відновилося тільки на початку 1950-х рр.

Сьогодні архітектурний вигляд центральної частини шахтарської столиці складно уявити без монументальної споруди книгозбірні, розміщеної на перехресті головних магістралей міста – вул. Артема та б–ру Шевченка. Сучасного вигляду вона набула у 1956 р. після повоєнної відбудови та реконструкції під керівництвом донецького архітектора Миколи Івановича Порхунова.

Будівля Донецької ОУНБ ім. Н. К. Крупської. Фото 1956 р.

Будівля бібліотеки, виконана у стилі сталінський ампір, вражає витонченою красою та урочистістю. Вона має периметральне планування, що було притаманно архітектурі будівництва міст 1930-х рр. Кутову частину бібліотеки, що виконана у формі барабана, обрамлено напівколонами коринфського ордера, що надає їй граціозності та гармонійної пропорційності. Чотирьохповерхова будівля бібліотеки увінчана стальним куполом.

Фасади вирішені пластично з використанням класичної ордерної системи архітектурних деталей: розвитий карниз, напівкруглі пілястри з капітелями на простінках між вікнами від другого по четвертий поверх. Перший поверх, візуально відокремлений від решти будівлі, разрустований на камені. На рівні другого поверху в декоративно оформлених напівкруглих нішах розміщені горельєфи українських та російських письменників, діячів науки. Авторами скульптурних творів є відомі донецькі митці Наум Абрамович Гінзбург, Павло Павлович Гевеке, Костянтин Юхимович Ракитянський. Будинок цегляний, покритий різними видами декоративної штукатурки. Як і на інших будівлях сталінської епохи, на фасадах та в інтер’єрах бібліотеки присутня радянська символіка. Прямокутний внутрішній двір бібліотеки замкнутий декоративними металевими ґратами.

Дух колишньої епохи також простежується і в інтер’єрах книгозбірні, які вражають рясністю внутрішнього декору. У головному вестибюлі бібліотеки розміщено троє вхідних дверей, які оформлені сандриками та ліпними лиштвами. Холи прикрашені колонами з ліпними капітелями. Малюнок кам’яної підлоги у фойє на першому поверсі та кам’яних сходів відповідає канонам ордерної класики. На стінах бокових маршів сходів у круглих нішах розміщені бюсти видатних письменників та вчених. Просторі читальні зали та лекційна зала прикрашені колонами та пілястрами з канелюрами. Стелі бібліотеки оформлені кесонами та ліпними розетками. Таке вирішення декоративних елементів додає бібліотечному простору композиційної завершеності. На сходовій клітці першого поверху відвідувачів бібліотеки зустрічала (нині прикрашає музей бібліотеки) скульптура Н. К. Крупської. Рішенням виконкому Донецької обласної ради народних депутатів від 28.12.1983 р. № 622 будівлю бібліотеки визнано пам’ятником архітектури місцевого значення.

На сучасному етапі бібліотека знаходиться в стадії реконструкції та капітального ремонту.

Сучасний вигляд книгозбірні	Хол бібліотеки, 4-й поверх
Читальна зала	Приміщення музеїв Т. Шевченка та В. Стуса
Зала каталогів	Двосвітла читальна зала

Список використаної літератури

1. Альтер, М. Первая в Юзовке // Веч. Донецк. – 1992. – 15 авг. – С. 2. – (Малоизвестные страницы истории города).
2. Буценко, Н. Д. История строительства Донецкой областной универсальной научной библиотеки, 1926–1940 гг. // Летопись Донбасса. – 2006. – № 3. – С. 28–29. – (Подлинные истории).
3. Луганський, В. Бібліотека шахтарського краю // Соц. культура. – 1959. – № 2. – С. 23
4. Новый очаг культуры : открылась областная библиотека им. Н. К. Крупской // Соц. Донбасс. – 1956. – 7 дек.
5. [О переезде областной библиотеки в отстроенную часть здания] // Соц. Донбасс. – 1939. – 12 сент.
6. Окружная центральная библиотека // Диктатура труда. – 1926. – 1 дек.
7. Прохоров, П. На строительстве библиотеки // Соц. Донбасс. – 1940. – 31 июля. – С. 3
8. Розанов, Е. Наша библиотека : истории строки // Комсомолец Донбасса. – 1987. – 5 авг. – С. 3
9. Руссов, В. Имени Н. К. Крупской // Соц. Донбасс. – 1957. – 1 дек.